|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Ця книжка – трагічна розповідь про теперішню історію України, над якою витає дим величезної війни, яка увійшла у повномасштабну і найважчу фазу 24 лютого 2022 року. Авторка пережила окупацію під Києвом, пройшла шлях переселенки та повернулася до Києва, як пташка-соловей, щоб заспівати пісню підтримки й натхнення всім Героям і патріотам, які боронять незалежність та свободу України.
На сторінках, де хроніки подій сплітаються з художніми есе, Тетяна Дугельна вписала кожне особисте переживання та кожне серцебиття, яке вона відчула. Також у книжці закарбовані й історичні моменти та потерпання людей з усіх куточків України, які стали пліч-о-пліч у переможній ході проти ворога ще з 2014 року. Ви відчуєте біль зґвалтованої Бучі, пройдете вулицями окупованого Херсону, візьмете до рук зброю ще за часів АТО та запнете голову українською хусткою, щоб помріяти про відродження України після нашої Перемоги, до якої ми попри весь біль і втрати, неминуче наближаємося з кожним днем. Ви зможете торкнутися того найсакральнішого, що несе у серці кожен українець – жаги бути Вільними, такими, якими завжди були наші Предки.
«Я почала писати оповідання, бо до мене стікалась інформація про історії людей. Я вже розпочала психологічну допомогу й історії війни лунали в моєму кабінеті щоденно. Я зрозуміла, що через творчі оповідання, в кожному з яких буде звучати емоція, кожне з яких є узагальненим образом переживань багатьох людей, я зможу залишити в пам’яті для нащадків те, що реально тут, в Україні відбувалось. Книга писалась щодня. Я плакала, бо мені здавалось, що моїми руками знову хтось пише. Я писала про біль, який має нас переродити.
Я вірю у свою Незалежну Україну. Вона веселкова. Вона мудра. Вона змінюється й змінює весь світ довкола себе. Моя вільна й осяйна, моя сильна й незламна, моя рідна і любляча, моя найрідніша в цілім світі, моя єдина й незрівнянна Україно, живи вічно!»