Кількість
|
Вартість
|
||
|
Про кохання можна розповідати безкінченно. Писати романи в трьох частинах. Складати довгі, як підвісні мости, повісті або ніжні, зі смаком шифонових бісквітів, оповідання. А можна сказати коротко. Двома бентежними абзацами…
Збірку коротких історій Ірини Говорухи «Метель, капель и акварель» не варто читати похапцем. Краще повільно, під настрій. По одній історії вранці, ввечері і, можливо, перед сном. За чашкою кави чи ромашкового чаю. Між станціями «Театральна» та «Університет». Перед світанком або після смеркання. Побіжно. Поміж суєти…
Приємний подарунок кожному читачеві – автограф з побажаннями автора книги «Метель, капель и акварель» письменниці Ірины Говорухи.
«Зібрати кращі історії кохання, написані за сім років, мене просили давно. Я все відмовлялася й посилалась на зайнятість. Розповідала про іграшкові завали, випічку пирога «Веснянки» та гру в «холодно – гаряче». Про те, що кожну ніч Тоні сниться біле море, а всі наші сімейні традиції вона вперто називає трапеціями. Про роботу над новим романом та поневіряння по першоджерелах. Безмежне бажання спати і їсти, неодмінно солодке. Викинути ваги і швабру. Позбутися від кіл під очима і нападів сезонної хандри.
Напередодні Нового року Тоня підійшла до ялинки, за секунду зняла всі кулі і розфарбувала ялинові лапи фарбами. Ми перезирнулися, приречено зітхнули й назвали першу доччину інсталяцію – «Метель, капель и акварель». Назва прижилася, відбилася на стелі і в моєму запаленому мозку.
І відразу захотілося всіх складених Агат, Маняш та Женечок об’єднати під одним дахом і веселенькою ліловою обкладинкою. Ущільнити собакою Аською, сусідкою Еммануель і вчителькою французької. Згадати про «десертну ложку», офіціантку Нюсю й Заке, що відлітає з міста по понеділках. Додати пряники, дівчину, яка продає морозиво, та Костянтина Літо. Молочника, хтивого професора і грибника, що заблукав. Вулицю Сент-Оноре і Прорізну. Паперові літачки, розквітлу ліліями стелю і всяку всячину у вигляді мастихінів, крапель та зворушливого почуття, для опису якого згодиться лише сонячна акварель».