Андрій Мероник

Андрій МЕРОНИК – український письменник, математик, дослідник, волонтер. Підприємець, співвласник мережі стоматологічних клінік у Києві. Закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та Національний університет "Києво-Могилянська академія". Автор книг «69 невдалих побачень», «Чому 69»  і щоденника російсько-української війни «24.02».

«Мені дуже поталанило народитися та жити на розломі тисячоліть. Цей буремний час дав можливість відчути на собі як це “стріляти номер”, “розмовляти по дві секунди” і “кидати MMS”. Потім у нас появився інтернет та можливість знайомитися через чати або на Mamba. Це було так цікаво, свіжо та сповнено пригод, що пролетіло всього за якесь одненьке десятиліття. І зараз ми живемо вже на новій сходинці. Тут люди знайомляться, будують міцні стосунки і, навіть, одружуються завдяки сучасним технологіям. Не уникнули вони і мене. Спокуса “погортати” десять хвилин фото дівчат, щоб отримати можливість із ними погуляти наступного ж дня – це дуже круто. Так багато людей і кожен з своїми тараканами, заскоками та приколами. Хтось працює парфумером, а хтось – у 19 років має двох дітей. Хтось виграв міжнародну олімпіаду з математики, а хтось в  свої 22 перебробував усі наркотики… От вони – всі ці люди поряд із Вами, готові свайпнути ваш профіль вправо і відповісти на ваше “Привіт”. А серед них – ще одна скромна анкетка… хлопця з іменем Андрій»

24 лютого 2022 року, коли життя України та українців різко перевернулось, Андрій Мероник почав роботу над новою книгою "24.02". Автор переконаний, що нові часи вимагають нового формату літератури.

«В ранньому дитинстві моєю улюбленою грою були маленькі зелені пластмасові солдатики – вони завжди відважно билися під моїм керівництвом. Потім, я з допомогою батька зробив собі дерев’янний автомат і грав “войнушки” вже з хлопцями на вулиці. Пізніше появився комп’ютер – проводити стратегічні операції, дбати про забезпечення тилу та кидати у бій танки, чинячи “Бліцкриг” – було дуже круто. В гуртожитку, ми “мочили” один одного в “контру”, закидували гранатами, напам’ять знали калібр кожної віртуальної зброї та її характеристики. Все життя мене та моїх друзів оточувала “гра у війну”. У 2014 для деяких із них вона набула більшої реальності. І ось, 24.02.2022 війна безцеремонно увірвалася в наші життя, перекресливши червоним маркером слово “ГРА”».